Комитет ВРУ по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности в лице трех депутатов от ПР 27.02.2012 внес на рассмотрение ВРУ законопроект "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения безопасности дорожного движения и регулирования разрешительной системы осуществления международных перевозок пассажиров и грузов" № 5220-д.
Для представления о том, что предлагается изменить в законодательстве предлагаю ознакомиться с фрагментом пояснительной записки к проекту:
Запровадження змін до статей 9, 188-28, 258, 283, 284, 291 КУпАП та доповнення Кодексу статтями 14-2, 279-1, 309-1 викликано необхідністю врегулювання недосконалого порядку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що фіксуються працюючими в автоматичному режимі технічними засобами, що мають функцію фото- відео фіксації.
Чинний КУпАП не передбачає відповідальність за перевищення встановленої швидкості руху менш ніж на 20 кілометрів на годину. Враховуючи ці положення Кодексу, водії рухаються на автодорогах поза межами населених пунктів зі швидкістю 110 км/г замість дозволених 90 км/г, у населених пунктах зі швидкістю 80 км/г замість дозволених 60 км/г., а на дорогах в населених пунктів, де дозволену швидкість руху дорожніми знаками підвищено до 80 км/г, водії рухаються 100 км/г. Таким чином, відбувається суттєве порушення гранично допустимої швидкості руху, а тому пропонується передбачити настання адміністративної відповідальності водія за перевищення швидкості руху більш ніж на 10 км/г.
Статтею 286 Кримінального кодексу України визначена відповідальність за скоєння ДТП, що спричинило смертельні наслідки, тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також пошкодження транспортних засобів, але відповідальність за спричинення потерпілому в ДТП легкої тяжкості тілесних ушкоджень взагалі не передбачено законодавством. Тобто у разі відсутності матеріального збитку від ДТП, водій правопорушник звільняється від відповідальності, незважаючи на те, що потерпілому спричинені легкої тяжкості тілесні ушкодження. Враховуючи це, передбачено відповідні зміни до статті 124 КУпАП.
Законодавчого врегулювання потребує заборона здійснення розрахунків за проїзд водіями під час руху транспортного засобу, а також встановлення відповідальності водія та автоперевізника за це порушення. Під час здійснення розрахунків водій відволікається від дорожньої обстановки та управління автомобілем, що створює загрозу життю і здоров'ю пасажирів, аварійні ситуації та ДТП.
Зміни до статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлені тим, що у межах смуги відводу автодоріг та червоних ліній вулиць населених пунктів часто розташовані об'єкти стихійної торгівлі. Розміщення вказаних об'єктів в безпосередній близькості від краю проїзної частини негативно впливає на безпеку дорожнього руху та становить загрозу життю як продавців, так й інших учасників дорожнього руху. Тому змінами до частини 2 статті 140 КУпАП передбачено впровадити відповідальність за порушення порядку узгодження з Державтоінспекцією розміщення пересувних торгових пунктів, а також місць торгівлі та надання послуг.
Також в деяких статтях дещо підвищені санкції та запроваджене позбавлення спеціального права як обов'язкове покарання. Ці зміни зроблені з метою реалізації превентивної функції адміністративної відповідальності.
Зміни до статті 321-3 КУпАП та доповнення Кодексу статтею 187-1 обумовлені тим, що в сьогоднішніх реаліях таке покарання, як відбування громадських робіт, втратило свою функцію через те, що деякі порушники фактично не відбувають його, а лише отримують корупційним шляхом довідку про начебто відбування покарання. Задля виправлення такої ситуації пропонується фіксація власниками підприємств, на яких порушники відбувають покарання запровадження системи фіксації відбування покаранням порушником.
В Законі України "Про автомобільний транспорт" запропоновано збільшити відстань для перевезень одним водієм з 500 км. до 550 км. Адже чинна норма не враховує особливості транспортних магістралей в Україні і відстані між містами. Найбільш розвинутим є сполучення між Києвом та обласними центрами. Діюча редакція передбачає, що до Харкова (487 км), Одеси (480 км) та інших міст автобусний маршрут може здійснювати один водій, а для поїздки до Запоріжжя (544 км), Львова (540 км), Миколаєва (517 км), Чернівців (538 км) вже потрібно два водії. Тому пропонуємо зробити цю норму більш пристосованою до реального життя.
Зміни до Закону України "Про рекламу" пропонуються, серед іншого, у зв'язку із тим, що реклама на автошляхах суттєво відволікає учасників дорожнього руху та знижує огляд, що в свою чергу призводить до виникнення аварійних ситуацій.
Крім зазначеного, законопроект містить пропозиції по внесенню змін в Закон України "Про автомобільний транспорт" щодо приведення нормативно - правових актів у сфері транспорту у відповідність до законодавства України з питань дозвільного характеру. Ці пропозиції розроблено на виконання положень Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 N 2806-IV, з метою врегулювання діяльності дозвільних органів, уповноважених здійснювати видачу документів дозвільного характеру на міжнародні автомобільні перевезення, їх відносин з суб'єктами господарювання, створення умов для входження України до Європейського Союзу, а також усунення колізій норм права, що регулює правовідносини у суміжних сферах державного управління.
0 коментарі:
Отправить комментарий